Я душу одягнула в вишиванку,
Не стерти у мені одвічний код.
Для себе вище піднімаю планку,
Незламна буду, як і мій народ.
Війною розбудили нашу силу,
Її вам не спалити у вогні.
Душа, нарешті, виправила крила,
Відкрились очі істини в мені.
Не загасити полум'я стожарів,
Коли палає іскрами в серцях,
Мільйонами уже нових Ікарів
Піднявся України вільний птах.
Злетів і сяє знову, наче сонце,
Любов'ю зігріває рідний край.
Тут серце України у долоньці
Тримає Бог, щоб відродився рай.
(Н.Циба)
