БЕЗДИМНИЙ ТЮТЮН, ЯКИЙ НЕБЕЗПЕЧНІШИЙ ЗА СИГАРЕТИ
У нашому закладі активізовано просвітницьку роботу щодо формування здорового способу життя та створення безпечного освітнього середовища. А також доведено до відома педагогічного колективу та батьків інформацію Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини В.Іванкевич щодо розповсюдження та використання серед дітей такого тютюнового виробу як «снюс».
СНЮС: БЕЗДИМНИЙ ТЮТЮН, ЯКИЙ НЕБЕЗПЕЧНІШИЙ СИГАРЕТ
Сьогодні існує безліч різних видів наркотиків, які негативно впливають на психіку і фізичний стан людини. На жаль, багато речовин, які зараз є у вільному доступі, є або наркотиками, або препаратами, що містять токсини. І одна з таких речовин іменується Снюс. Що це таке? Багато хто вважає, що це відмінний замінник сигарет, який не зашкодить навіть підліткам. Звичайно, така думка – абсолютно помилкова. І саме через те, що люди не усвідомлюють справжньої проблеми, снюс поступово стає причиною багатьох захворювань і залежності.
ЩО ТАКЕ СНЮС?
Снюсом називається бездимний тютюн, який роблять з подрібненого тютюнового листя. Вважається, що він нешкідливий, тому що просто обробляється сіллю і содою. Найбільше молодь підкуповує те, що снюс може продаватися у вигляді простих льодяників.
Але, звичайно ж, все не так ідеально, як здається на перший погляд. Якщо говорити про Снюс і що це таке, то потрібно усвідомлювати, що це нікотин, який потрапляє в організм в кілька разів швидше ніж той, який міститься в сигаретах. Коли людина не курить сигарету, а розсмоктує снюс, нікотин потрапляє відразу ж в кров і клітини головного мозку. Відповідно, коли людина розсмоктує снюс, всі її внутрішні органи отримують справжній нікотиновий удар. А це особливо шкідливо в тих випадках, коли мова йде про підлітковий організм.
У підлітковому середовищі снюс дуже популярний, оскільки діти впевнено вважають, що це не сигарети, а значить, вони не роблять нічого поганого. До того ж, снюс доступний для кожного, тому у багатьох підлітків навіть не з’являється думки про те, що він дійсно може їм нашкодити.
Ось чому такий мішечок для тютюну можна побачити у багатьох підлітків. І на аргументи про те, що вживання снюса шкідливо для здоров’я, багато молодих людей часто не звертають уваги, оскільки переконані в його натуральності. До того ж, молоді люди цілком логічно говорять і про те, що, вживаючи снюс, вони не шкодять своїм легеням, як це відбувається з курцями сигарет. Це, звичайно ж, правда. Але, проблема в тому, що організму шкодить не тільки дим. Нікотин – це також вкрай шкідлива речовина, а в такому бездимному тютюні його міститься набагато більше, ще й в концентрованої дозі. Тому від вживання снюса, може виникати ефект, який викликає безліч побічних явищ, через які страждає юний незміцнілий організм. Більш того, бувають випадки, коли саме ця речовина стає причиною летального результату.
Проте, не дивлячись на явне негативний вплив, таким тютюном захоплюються не тільки підлітки, а й дорослі люди. Дуже часто вони використовують снюс, коли намагаються кидати курити. Курці зі стажем вважають, що так вони отримують дозу нікотину, до якої звикли, при цьому не шкодять своїм легеням. Ось тільки люди не зважають на те, що в тютюні міститься далеко не сіль і вода. Тому легко може виникнути алергія на снюс, а також інші серйозні захворювання. Встановлено, що через велику кількість хімічних речовин в складі, снюс може провокувати різні зміни в роботі органів, і навіть стати причиною раку.
СНЮС, ЯК ПРИЧИНА РАКУ ГУБИ І ІНШИХ ЗАХВОРЮВАНЬ
Якщо говорити про вплив цього бездимного тютюну на дитячий організм, то відразу ж варто відзначити, що він часто викликає залежність і звикання. Також, як говорилося вище, снюс може викликати і алергічні реакції. До того ж, через вплив снюса на ще повністю не сформувався підлітковий організм, часто страждає репродуктивна система. Це призводить до підвищення рівня ризику розвитку безпліддя або можливих відхилень у майбутніх дітей.
А ще, через вживання снюса може сповільнитися як фізичний, так і розумовий розвиток дитини. Якщо підліток вживає снюс регулярно, у нього нерідко виникають проблеми із запам’ятовуванням, точністю реакцій. Також у деяких дітей підвищується агресивність.
Якщо ж говорити про дорослих, які вибирають снюс, як порятунок від такої шкідливої звички, як куріння, то і тут є безліч небезпек, з якими може зіштовхнутися людина. Річ у тім, що в цьому тютюні міститься близько 30-ти хімічних речовин, які є канцерогенами. А саме вони часто стають причиною мутації клітин і, відповідно, виникнення раку. І це може бути не тільки рак губи, але і онкологічне захворювання підшлункової залози, стравоходу, порожнини рота і навіть легких. Тому намагаючись кинути палити таким способом, не варто тішити себе надіями, що це дійсно допоможе. Навпаки, швидше за все людина тільки собі зашкодить і погіршить стан свого здоров’я.
А навіть якщо вживання снюса не призведе до таких трагічних наслідків, те, що людина кладе тютюн під губу, стає причиною дуже неприємних захворювань порожнини рота. Зокрема, це пародонтоз, зубний наліт, виникнення зубного каменю. У тих, хто часто використовує тютюн, виникає запах з рота. А ще, через вживання снюса, переповненого нікотином, у багатьох починається тахікардія. А це погано як в юному, так і в зрілому віці, оскільки може стати причиною серцевих нападів.
До речі, снюс шкодить здоров’ю не тільки у вигляді тютюну, а й у вигляді цукерок або мармеладок. Напевно, це ще одна причина, чому він такий популярний серед підлітків. Виробник надав тютюну красиву форму і яскравий колір, а це, безумовно, привертає увагу дітей. До того ж, якщо в пресованому тютюні досить мало ароматизаторів і вони можуть просто не сподобатися підліткам, через що ті не стануть його вживати. То в мармеладки додано велику кількість підсолоджувачів і виглядають вони як цукати. Через це діти пробують їх із задоволенням, а іноді і ковтають. Через що у них можуть виникнути серйозні проблеми з шлунком. І це ще одна небезпека, яку несе в собі снюс.
Якщо говорити про те, чи вважається снюс наркотиком, то виробник, звичайно ж, скаже, що це не так. Але і виробники сигарет також не вважають, що вони продають наркотики. Однак тютюнопаління є залежністю, і не тільки психологічною, але і фізичною. Тому виходячи з такої логіки снюс можна вважати наркотиком. Хоча він і не включений в офіційний список наркотичних речовин. Однак якщо дивитися на те, наскільки швидко снюс викликає звикання, то можна відзначити, що він навіть гірше, ніж сигарети. Ось чому дуже важливо розуміти, що такий бездимний тютюн – це не нешкідлива альтернатива палінню. Це ще один вид речовин, які викликають звикання і призводять до негативних наслідків.
ЧИ Є СНЮС НАРКОТИЧНОЮ РЕЧОВИНОЮ І ЯК ЗРОЗУМІТИ, ЩО ДИТИНА ЙОГО ВЖИВАЄ?
Ще раз повторимося про те, що тютюн завжди викликає залежність. Так, безсумнівно, споконвіку люди його вживали, але це не означає, що він їм не шкодив або у них не було залежності. Просто чим менш розвинутим було суспільство – тим менше уваги звертали на такі «дрібниці», оскільки тоді шанс померти від будь-якої хвороби, травми і так далі був набагато вище. Але сьогодні, коли від більшості захворювань знайдені ліки, проблема тютюнової залежності стає дуже яскравою і гострою, бо вона призводить до серйозних порушень в роботі організму.
А якщо говорити конкретно про Снюс, то через наявність великої кількості канцерогенів, він не тільки викликає залежність, а й шкодить організму більше, ніж простий тютюн для куріння. Тому дуже важливо вчасно помітити, що ваша дитина розсмоктує снюс і вжити всіх заходів, щоб вона припинила це робити. В іншому випадку у неї можуть початися порушення в роботі органів і з’явиться залежність, від якої зовсім не просто позбутися.
Що ж стосується ознак вживання снюса, то тут досить складно назвати якісь стовідсоткові особливості та зміни в поведінці, які підтвердять те, що підліток вживає тютюн. Але, якщо говорити про найпоширеніші зміни в поведінці, то можна відзначити:
- дратівливість;
- швидку стомлюваність;
- проблеми зі сном;
- погіршення апетиту.
Також з часом з’являється неприємний запах з рота, а зуби починають швидко жовтіти. Ще дитина може скаржитися на нудоту і головний біль. Але в перехідному віці, всі ці ознаки можуть говорити і про зовсім інше. Наприклад, про те, що у дитини проблеми з соціалізацією, вона перевтомлюватися, переживає через якихось конфліктів. Загалом, причин може бути безліч.
Тому щоб не нашкодити своїй дитині, необхідно акуратно розпитати її про те, що відбувається. І якщо батьки так і не зможуть домогтися зрозумілої відповіді – звернутися до психолога. Можна відразу ж відправитися до нарколога-психолога або поговорити з сімейним. У будь-якому випадку, він допоможе розібратися в ситуації і зрозуміти, що ж відбувається з дитиною. А також підкаже, як правильно поводити себе, щоб допомогти їй вирішити проблему.
Батькам потрібно пам’ятати про те, що діти ніколи не вживають будь-які наркотичні речовини (в тому числі і алкоголь) просто так. Цьому завжди є причина, яку дорослі, часто не помічають або просто не хочуть бачити. Замість цього вони намагаються вирішити проблему покараннями, погрозами і заборонами. Але, в більшості випадків, діти не кидають шкідливу звичку, а лише вчаться краще брехати і приховувати.
Тому необхідно усвідомлювати, що навіть якщо ви все робите для дитини, це не дає гарантії того, що у неї не виникне якихось особистих проблем в підлітковому віці. І через це вона не почне вживати снюс або інші речовини. Ось чому дуже важливо будувати довірчі відносини, поважати свою дитину і ніколи не боятися звертатися до психологів. Тому що психологічна допомога, яка надана вчасно – це запорука щасливого життя.
ПОРАДИ ПСИХОЛОГА: ЯК ВІДВОЛІКТИСЯ ВІД ПОГАНИХ ДУМОК?
Життя повне подій, і далеко не завжди вони приємні. Практично неможливо знайти людину, яка була б задоволена абсолютно всім: проблеми на роботі, в особистому житті, труднощі у відносинах з близькими чи друзями, а також повсякденні побутові негаразди заважають насолоджуватися життям повною мірою. Через постійні стреси з'являється відчуття пригніченості, а дурні думки стають вірним супутником сучасної людини. Вони, як внутрішні вампіри, спустошують і позбавляють сил. Причому нерідко все не так страшно, як малює уява, і для того, щоб знову відчути себе щасливим, достатньо лише змінити ставлення до подій і перестати "накручувати" себе. Але як відволіктися від поганих думок, коли всередині страх або образа і весь світ звужується до розмірів однієї конкретної ситуації? Насправді, вихід з цього стану є, потрібно просто докласти певних зусиль. Не відмовлятися фразами типу «легко сказати», а твердо вирішити для себе позбутися нав'язливих думок і почати рухатися в заданому напрямку. Якщо ви хочете позбутися від внутрішнього дискомфорту, приготуйтеся до того, що, можливо, погані думки не відступлять відразу, і знадобиться якийсь час, щоб поглянути на світ інакше. Необхідно багато терпіння і робити кроки у напрямку до створення свого нового, позбавленого негативу, способу мислення.
У кожного з нас у житті бувають ситуації, коли ми долаємо негативні емоції і сумні думки, які ще більше поглиблюють і без того поганий настрій. Саме тоді гостро постає питання, як відволіктися від поганих думок і повернутися до нормального життя.
Проблема негативного емоційного стану, як правило, має чіткі причини, які ми несвідомо відкладаємо від себе. Найчастіше їх викликає страх, неспокій, невпевненість в завтрашньому дні, - ці почуття формують затяжний стрес. Як відволіктися від негативних думок і занепокоєння, адже одного разу впустивши в себе страх, звільнитися від нього дуже складно. Життя людини наповнене різноманітними ситуаціями, подіями, зустрічами з різними людьми. Все це виливається в певні емоції, похідними яких є думки в голові. Від того хороші емоції чи погані переповнюють людину, залежить і те, які думки наповнюють її голову. Нічого дивного, що від негативу в житті мозок людини зайнятий негативними думками, які просто виснажують її.
Як відволіктися від негативних думок? Адже часто так буває, що саме вони заповнюють наш розум, викликають у нас занепокоєння і тривогу. Недобрі думки подібні паразитам: зазвичай, вони дуже швидко поширюються по твоїй голові і тягнуть за собою все нові і нові. Позбутися від них не так вже й просто, але, в принципі, і це можна навчитися — було б бажання.
Психологи радять багато способів, як це зробити і заодно навчитися контролювати свою свідомість і емоції.
Для того, щоб відволіктися від поганих думок, психологи радять для початку осмислити і проаналізувати ситуацію, зрозуміти, що саме призвело до сьогоднішнього стану, розібратися в її сутності. Адже погані думки — це ті невирішені проблеми, ті речі, які залишилися нез’ясованими для нас, а також проблеми, які вже, можливо, пішли в підсвідомість. З цього випливає, що для того, щоб припинити потік поганих думок, потрібно розібратися в їх сутності, дізнатися, звідки вони закінчуються і в основі якої проблеми вони ростуть.
Добре проаналізуйте потік даної інформації: що спільного у ваших думках, якої вони тематики, спробуйте здогадатися, яку підсвідому проблему вони можуть в собі нести. Промовте подумки або навіть вголос, що саме вас турбує. Задайте собі наступні питання і намагайтеся чесно відповісти на них (ви робите це для себе, ніхто не бачить і не чує, тому будьте максимально відверті):
- «Що призвело до того, що все складається або вже склалося так, а не інакше?»;
- «Які помилки були допущені мною? Що мені не подобається в моїй поведінці?»;
- «Наскільки від цього залежить моє життя?»;
- «Що я можу зробити зараз для того, щоб змінити ситуацію?»;
- «Це буде важливим через рік, два чи десять років?».
Коли ви відповіли на ці питання, спробуйте подумки вирішити ситуацію, спершу пригадуючи, чого вона виникла, що було приводом цього. Ви зможете розібратися не тільки з причиною неприємних подій, але й поглянути на ситуацію як би з боку. Можливо, ви зрозумієте, в чому саме були допущені помилки і зумієте знайти шляхи вирішення проблем. Або раптово усвідомите, що ваші хвилювання зовсім не варті тієї уваги, яку ви приділяєте їм. Чи зумієте прийняти те, що склалося не так, як хотілося. Може статись так, що ви виявите: проблеми давно вже немає, і тільки у ваших думках ви не розлучаєтеся з нею, заважаючи самому собі спокійно жити далі. Як би там не було, аналіз того, що відбувається і відверта розмова з самим собою допоможуть вам відпустити ситуацію і звільнитися від тяжкого вантажу переживань, нехай навіть частково. Якщо ви відчуєте бажання заплакати, не чиніть опір йому. Дозвольте негативним емоціям вийти. Сприймайте свої сльози як внутрішнє очищення від хвилювань і стресів. Коли ви знайдете рішення проблеми, ви позбудетеся від постійних поганих думок, які вона вам навіювала.
Іноді, розібравшись з першопричиною поганих думок, людина ніяк не хоче відпустити їх. У такому випадку потрібно зрозуміти, що "вганяючи" себе в такий стан, ми нічим не допомагаємо собі, а тільки робимо шкоду, розбудовуючи свою психіку. Потрібно прийняти ситуацію як дану і жити далі, налаштовуючись на позитив.
Головне, що потрібно робити - необхідно перестати накручувати себе, думаючи про тривожну проблему чи думку. Чим більше зациклюватися на поганих думках, тим більшою здається проблема. Тут спрацьовує принцип снігової грудки, коли на одну погану думку налипає друга, третя і так до нескінченності. У такій ситуації потрібно зупинитися і переосмислити те, що відбувається. Потрібно згадати причину такого стану, і чи варта вона того, щоб її стільки "пережовувати". У будь-якій ситуації потрібно намагатися знайти позитивні сторони події і зважити плюси і мінуси. Часто виявляється, що обставини не дуже й складні, а у інших людей справи бувають і гірші.
Іноді буває й так, що негатив стане для вас чимось звичайним, а свідомість все частіше і частіше наповнюється поганими думками різної тематики. Вони стануть для вас звичайним явищем, а справлятися з ними стає майже нездійсненним завданням. Філософи говорили, що ніщо не поширюється так швидко, як думка, і ніщо не буває так складно зупинити.
Як приклад, запропонується така вправа. Можна уявити собі в деталях море, ліс або іншу красиву природу, до того ж, відчути її, залучаючи до неї свою свідомість, віддати себе цій ідеї. А потім уявити собі великий маятник, намалювати кожну його деталь, добре уявити, як він виглядає. Після цього уявно запустити його і уявити кожне його коливання. Ви можете змінювати темп, задаючи його від більш швидкого до повільного, і навпаки. Спробуйте уявити звук і цокання, створіть всю цю картину. Через деякий час спробуйте зупинити маятник, і ви побачите, що це дуже важко, майже неможливо. Маятник, намальований нашою уявою, перестає йому підкорятися, і представити те, як він починає зупинятися, часом буває дуже важко. Це приклад того, як важко викорінити думку або ідею. Але все ж, ми можемо навчитися цьому.
Якщо ви помічаєте, що вам стало сумно і вас долають погані думки, ви стаєте більш тривожним. Намагайтеся згадати те, що приносить вам найбільшу радість чи задоволення. Це дуже хороша і дієва методика, яка допомагає регулярно справлятися з негативом. Наприклад, вам дуже подобається затишне місце, де ви полюбляєте бувати, або у вас є улюблені книжки, які ви із задоволенням перечитуєте, або ж ви пригадуєте радісні моменти спілкування з дітьми, з сім'єю, і це дарує вам посмішку, гарний настрій.
Ще один хороший спосіб подібної боротьби з поганими думками — зайнятися чимось, що вимагає особливої уваги і концентрації. Коли ви із задоволенням занурюєтеся в цікаву або напружену справу, тоді дуже добре зможете відволіктися від зайвих негативних думок, заповнюючи голову тими потрібними, які йдуть на рішення роботи, яка виконується.
Психологи також рекомендують метод візуалізації. Погані думки виникають від нав’язливого страху, а страх з’являється від почуття невпевненості в собі. Часто повторюйте собі про свою значимість, про свої достоїнства, станьте більш переконаним у своїх перевагах.
Викорінити нав’язливі ідеї можна так: уявіть себе великою і світлою сонячною кулею, яка наповнена позитивною енергією, несе добро і радість, випромінює багато світла і тепла. А тепер уявіть ваші погані думки маленькими комашками, які рояться біля вас. Чим більше сатирично ви собі це будете уявляти, тим смішнішими будуть ці комашки — і тим буде краще. Скоро ви помітите, як нерозумно виглядають ваші погані думки, наскільки вам вони заважають, а також навчитеся сміятися над цим. Дуже хороший спосіб боротьби зі страхом — це сміх. Уявіть ваш страх чимось маленьким і смішним, одягніть його в дивний одяг або змоделюйте забавну ситуацію — він уже постане перед вами в іншому світлі. Сміючись над своїм страхом, ви його долаєте і викорінюєте. Сатира — хороший засіб для боротьби з подібними проблемами.
Так само, хорошою зброєю боротьби з поганими думками є … хороші думки. Задавайте їм контрудару і на все недобре, що виникає у вас в голові, наводьте хорошу думку. Вчіться бачити й інший бік медалі, а саме,- кращий її бік. Будьте більш оптимістичні, і ви побачите, що у всіх тих поганих роздумах і думках, з якими ви "воюєте", є і хороші моменти, аспекти, і що їх навіть більше, ніж ви собі уявляєте.
Наприклад, ви постійно думаєте про свої недоліки, не любите свою особистість і тіло, часом вам навіть здається, що ви найслабший з усіх вам відомих, вас мучить те, що ви гірші за інших. Ви постійно критикуєте себе, вишукуєте свої помилки, які потім крутяться в вас в голові і не дають вам спокою. Що ж робити в такому випадку? Шукайте свої хороші якості, розгляньте себе з іншого боку. Якщо ж ви не можете знайти в собі достатньо позитивних якостей, або ж невпевнені в собі, попросіть викласти думку про вас своїх друзів, підтримати вас у цьому. Вони вкажуть вам на те, за що вони вас цінують, чому ви є індивідуальністю і особистістю, за що вас варто поважати. Побачите, що негативні думки дуже скоро зникнуть.
Якщо людина відчуває постійний страх і занепокоєння, необхідно уявити собі ситуацію, в якій всі її страхи здійснилися. Треба задати собі питання: «Що станеться, якщо мій страх здійсниться?» У більшості випадків це допомагає усвідомити, що життя на цьому не закінчується. Наприклад, людина боїться звільнення, уявила собі, що це вже сталося, і думки її повернулися вже в бік вирішення проблеми, тобто пошуку нової роботи або альтернативного доходу.
Як ще боротися з поганими думками? Психологи радять не зосереджуватися на них і наповнювати своє життя більш теплими і насиченими фарбами. Не давайте похмурим думкам приводу з’являтися, оточуйте себе тим, що вам подобається, зустрічайтеся з тими, кого ви любите, і вони будуть створювати вам атмосферу, в якій не буде місця негативу і неспокою.
Переоцінка цінностей – важливий етап у боротьбі з поганими думками. Досить просто заспокоїтися і написати в порядку убування всі життєві цінності і пріоритети. Відкласти в сторону на годину-другу, а потім знову подивитися на цей список. І виявиться, що здоров’я близьких людей важливіше, ніж втрата роботи, щастя дитини важливіше любовного розчарування.
Є ще декілька практичних порад, як відволіктися від сумних думок, які пропонують психологи:
- Треба навчитися переключатися. В цьому питанні добре допомагають захоплення та хобі. Знайдіть для себе нове хобі або займіться тим, що давно вас цікавило, але до чого не доходили руки (не вистачало грошей чи часу). Поставте перед собою мету освоїти певні навички, навчитися того, про що ви раніше тільки мріяли. Дозвольте новій справі захопити ваші думки, захопити вас настільки, щоб у вас просто не залишилося часу на нудьгу.
- Зайнятися фізичними вправами. Деякі психологи радять, коли починають мучити погані думки, максимально напружити своє тіло – присідання, віджимання, пробіжка. Коли м’язи працюють на межі, емоції відступають. Спорт - це не тільки відмінний спосіб підтримувати тіло у формі, але і чудова можливість викинути негатив. Якщо ви не є фанатом бігу і не відчуваєте себе комфортно за тренажерами в спортзалі, спробуйте фітнес або йогу. Заняття підбадьорять вас і допоможуть привести свої думки в порядок.
- Придумати покарання за смуток. Проста вправа – надіти на руку гумку і при будь-якій поганій думці відтягувати її і клацати по руці, і не злегка, а відчутно. Мозок гостро реагує на біль, щоразу отримуючи больовий сигнал при сумних думках, він стане їх уникати.
- Потрібно не тримати в собі негатив. Іноді потрібно випускати емоції, просто наодинці з самим собою покричати або поплакати. Якщо є образа чи злість на кого-небудь, то постаратися пробачити.
- Спілкуватися з оптимістами. Вчені вже давно встановили, що від внутрішнього настрою залежить здатність справлятися з труднощами, які виникають. Людина, яка вміє посміхатися всупереч своїм проблемам, ніколи не загрузне в безодні негативних думок і жалості до себе і завжди зуміє знайти вихід зі складної ситуації. Навіть якщо Ви не можете похвалитися вмінням сміятися над труднощами, не сумнівайтеся: в компанії життєрадісних людей ви просто не зможете насолоджуватись своїми переживаннями! Щира посмішка заразлива, а час, проведений в товаристві веселих людей, принесе набагато більше користі, ніж важкі розмови про життя з соратниками по нещастю.
- Позбавитися від нав’язливих думок можуть допомогти хороші друзі. Потрібно намагатися частіше зустрічатися з ними, і при цьому зустрічатися тільки з тими, хто ділиться з вами своїм позитивом, хто своєю енергією і гарним настроєм допоможе вам відволіктися від поганих думок. Але це для бажаючих позбутися негативізму, а не тих, хто отруює своїм настроєм життя інших людей.
- Влаштувати собі марафон подій. Відвідувати виставки, концерти, ходити в кіно. Намагатися якомога більше часу проводити на людях, дізнаватися нове і ділитися своїми враженнями з близькими людьми. Відвідайте салон краси і придбайте те, що вам подобається. Побалуйте себе. Зовсім не обов'язково повністю міняти імідж або глобально оновлювати гардероб, головне - отримати позитивні емоції від маленьких радощів, влаштованих для себе. Вечорами вдома не давайте собі сумувати та думати про погане. Приготуйте улюблену страву, почитайте цікаву книгу або відпочиньте з горнятком гарячого чаю за переглядом хорошого доброго фільму. Робіть все, щоб відчувати якомога більше радості.
- Методика заспокоєння - зміна негативних думок на позитивні і життєстверджуючі кожен раз, коли зловили себе на тому, що почали думати про погане. Повторюйте собі, що ви сильна людина, яка здатна впоратися з усіма труднощами, що для вас немає нічого неможливого. Примушуйте себе повірити в те, що ви гідні тільки самого кращого, і ніщо не зможе перешкодити вам стати щасливим. Спочатку вам, можливо, буде важко говорити собі подібні речі, але з часом це увійде в корисну і приємну звичку. Повіривши у свої сили, ви зможете справлятися з тривогами і залишити їх позаду.
Ситуація, яка нам здається безвихідною, завжди має рішення. Потрібно просто докласти зусилля і почати діяти.
Як бачите, для того, щоб відволіктися від поганих думок, зовсім не потрібно робити якісь неймовірні вчинки. Головне - кожен день робити крок у бік цілі. Зовсім скоро ви зрозумієте, що побоювання і переживання не здатні зіпсувати вам життя, адже для себе ви вже твердо вирішили бути щасливим
10 ЖОВТНЯ — ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ’Я
10 жовтня відзначається Всесвітній день психічного здоров’я, покликаний підвищити рівень обізнаності суспільства про проблеми психічного здоров’я та мобілізувати зусилля на його підтримку.
За даними ВООЗ, від психічних розладів страждають майже 1 мільярд людей у світі, щороку 3 мільйони людей вмирають через зловживання алкоголем, кожні 40 секунд одна людина у світі закінчує своє життя самогубством.
Важливо розпізнати перші ознаки розвитку психічних порушень у себе, своїх близьких або колег. За інформацією ДУ «Центр психічного здоров’я і моніторингу наркотиків та алкоголю МОЗ України», до сигналів, які потребують уваги, відносяться:
- тривале порушення сну;
- істотне зниження настрою;
- стійкі нав’язливі думки;
- втрата інтересу та задоволення від справ і дозвілля.
Здоров’я людини, в тому числі й психічне, в першу чергу залежить від неї самої. Щоб подбати про своє психічне здоров’я варто:
- знайти хобі та розвивати його;
- організувати час та простір для якісного сну;
- бути активним (багато ходити, займатися спортом тощо);
- спілкуватися з цікавими людьми;
- медитувати.
Серед ознак доброго психічного здоров’я виділяють:
- здатність долати щоденні стреси та вирішувати проблеми;
- продуктивність та ефективність праці;
- можливість рости та розвиватися;
- інтерес щодо інших людей і спільноти;
- відчуття якості життя.
У разі виявлення в себе ознак погіршення психічного здоров’я рекомендовано звернутися за професійною допомогою до психолога, психотерапевта чи психіатра.
Як відмовити чемно
- Поясніть причину. Ніколи не відмовляйте без пояснення причин. Стисло аргументуйте, чому ви не зможете допомогти.
- Зробіть комплімент. Іноді просте пояснення причини може не подіяти. У таких випадках дайте людині зрозуміти, що ви цінуєте ваші стосунки і обов'язково допомогли б, якби не певні обставини.
- Знайдіть інше рішення. Людина не образиться на вашу відмову, якщо ви відразу ж запропонуєте їй альтернативне розв'язання проблеми.
- Пообіцяйте подумати. Коли ваш співрозмовник категорично не приймає відмову і тисне на вас, вимагаючи позитивної відповіді, ви можете пообіцяти подумати над його пропозицією. Але тільки пам'ятайте, що це не розв'язувати проблему, а лише дає вам відстрочку.
- Похваліть ідею. Щоб співрозмовник не образився на вашу відмову, похваліть його пропозицію.
- Змініть тему. Це винятковий варіант, який можна застосовувати лише тоді, коли інші методи не діють.
Фрази, які варто говорити замість «не переживай»
- «Я завжди можу вислухати тебе»
- В першу чергу люди хочуть просто висловити те, що їх турбує, а не знайти розв'язання проблеми. До того ж іноді його просто немає. Тому для початку варто дати зрозуміти, що ви готові слухати.
- «Твої почуття - це нормально»
- Якщо ви бачите, що ваша близька людина чимось засмучена, але намагається приховати це, спробуйте пояснити, що її емоції - це нормально. Ви не будете соромити або висміювати її. Можливо, ці слова підтримки допоможуть цій людині розкритися перед вами та полегшити свої переживання.
- «Мені знайоме таке почуття».З таким фразами потрібно бути дуже обережними. Навіть якщо ви вважаєте, що пережили схожий досвід, він не буде таким же як і у людини, яка шукає вашої підтримки. Ваш біль різна. Але ви можете поділитися своєю історією, якщо відчуваєте, що це доречно.
- «Що я можу для тебе зробити?» Коли ви відчуваєте, що у вас є сили і бажання допомогти людині, а не тільки вислухати, запитайте, що ви можете для неї зробити.
4 питання, які допоможуть дізнатися більше про людину
Які книги ви прочитали недавно?
Якщо людина уникає відповіді, посилаючись, наприклад, на те, що багато читає, але не пам'ятає нічого конкретного, - швидше за все, вона просто вдає, що читає. Такі люди залежать від думки оточуючих і намагаються копіювати поведінку інших. А ось людині, яка прямо відповідає, що не читає, не притаманна низька самооцінка та залежність від оточення.
Якби у вас була можливість вибрати суперсилу, яку ви вибрали?
З відповіді на це питання можна зробити деякі висновки в цілому. Хтось вибере вміння зупиняти будь-які конфлікти на відстані, а хтось – байдужий до близьких.
Назвіть три якості, які вас найбільше дратують в людях?
Часто нас дратують в оточуючих ті якості, які є в нас самих, але ми ретельно приховуємо їх.
Назвіть 5 речей, які ви взяли б на безлюдний острів?
Відповідь на це питання допоможе вам зрозуміти, чим живе людина, що вона цінує і від чого їй складно відмовитися.
«Я потім це зроблю» Чому ми прокрастинуємо і як цього уникнути
Що приховує прокрастинація
Прокрастинація — це перекладання на потім (з лат. «перенесення на наступний день»). Сьогодні цей термін означає ситуацію, коли ви обіцяєте собі або іншим щось зробити, але перекладаєте це спочатку на завтра, потім на післязавтра, і так триває доволі довго. Прокрастинацію часто супроводжує почуття провини, а іноді навіть сорому.
Про шкоду і користь прокрастинації та як з нею домовитися
Хоча прокрастинація здається хворобою сучасності, цей механізм не менш древній, ніж розмноження (а ще й те, й інше здатне приносити людині задоволення). Просто кілька тисяч років тому у людей, ймовірно, було менше дедлайнів, тож прокрастинація не впадала в око аж настільки, щоб створювати для неї окремий термін і посилено «боротися».
Прокрастинація — це один із наших механізмів захисту. Як біль попереджає нас про щось надто гаряче / гостре, так і прокрастинація попереджає нас про задачу, яку ми чомусь не хочемо виконувати.
Прокрастинація — це наша ширма перед певними почуттями.
Які почуття можуть ховатися за прокрастинацією:
- страх (чи вийде у мене це зробити / що станеться, коли я це нарешті зроблю);
- сум (коли ми не відпустили щось у минулому і це заважає нам будувати плани на майбутнє);
- радість (коли ми «радіємо в кредит» — перебуваємо у стані ейфорії від очікування чогось приємного і боїмося реалізувати свою мрію, бо чого потім ще бажати);
- злість (невдоволення задачею, коли вона насправді не ваша, ви не маєте або не хочете її робити, тому відкладатимете до останнього);
- сором та вина (вони не причина, а наслідок прокрастинації, але через них ми продовжуємо відкладати справи й далі, потрапляючи у замкнене коло прокрастинації).
Як відрізнити лінь від прокрастинації?
Лінь, прокрастинація, «не моє» та інші варіанти — це 50 відтінків того, чому ви щось не робите.
Щоб відрізнити одне від одного, спробуйте поставити собі питання: «Навіщо я це роблю?».
- Якщо ви не знаходите відповідь на це питання, і навіть сам процес не приносить вам задоволення, можливо, вам просто не треба це робити.
- Якщо ваша відповідь: «Щоб досягти конкретної мети», але щось заважає вам зробити це прямо зараз, то ви прокрастинуєте.
- Якщо ваша відповідь: «Щоб досягти конкретної мети», але ви не впевнені, що взагалі хочете її досягти (причини можуть бути різні — від вигорання до депресії), то ви лінуєтесь, щоб зберегти енергію чи уникнути чогось гіршого.
Як саме ви прокрастинуєте?
Хоча результат у прокрастинації один, відкладати справи можна по-різному. Найбільш поширені варіанти:
- відкладаєте те, що маєте робити зараз, на потім;
- відкладаєте усе не на ефемерне «потім», а на конкретне «завтра»;
- вдаєте, що задачі, якої ви уникаєте, взагалі не існує;
- забуваєте про щось чи запізнюєтесь (це теж прокрастинація, хоч і менш очевидна: так ви несвідомо відкладаєте початок чогось).
Цікаво, що ми часто говоримо про прокрастинацію у професійному контексті, але відкладати можна не лише виконання робочого завдання чи написання курсової. Прокрастинувати можна навіть сон — коли замість лягти й нарешті заснути, ви дивитесь ще одну серію серіалу або безкінечно скролите стрічку в інстаграмі.
Також прокрастинація може бути активною і пасивною:
- пасивні прокрастинатори несвідомо відкладають справи на невизначений час через невпевненість у собі чи страх помилки;
- активні прокрастинатори свідомо відкладають справи на конкретний час, розуміючи, що виконати їх потім дійсно буде зручніше.
5 ритуалів, щоб уникнути прокрастинації
1. Нахіба?
Щойно ви зловили себе на тому, що можете зробити щось зараз, але відкладаєте, спитайте себе: «Для чого це мені взагалі потрібно?».
Якщо справа для вас дійсно важлива й потрібна, подумайте, що конкретно заважає вам зробити її прямо зараз, проаналізуйте, які почуття ховаються за прокрастинацією. Рефлексуйте самостійно або зверніться до спеціаліста, щоб виявити справжню причину відкладання.
2. Прелюдія
У кожній великій задачі є складові, які можуть сподобатись, навіть якщо виконання задачі загалом вам дискомфортне. Тому для початку знайдіть легшу / меншу задачу і зробіть її першою, щоб «завести» мозок, дати собі трохи ендорфінів і потрапити у так званий «потік». А потім вже беріться до важчої роботи.
3. Пакмен
Коли ми стикаємось із великою та складною задачею, то починаємо сумніватися, що здатні з нею впоратись, і від страху боїмося почати. Натомість можна подумати, як цю задачу роздробити й порційно згодувати Пакмену (персонаж однойменної комп’ютерної гри, який рухається, по черзі поглинаючи кульки на своєму шляху — прим. Happy Monday). Якби перед Пакменом були гігантські кулі, він не зміг би їх проковтнути, а з меншими кулями-задачами впоратись куди простіше.
4. Радіотиша
Нейрофізіологи стверджують, що є два режими роботи мозку:
- сфокусований (коли ви здатні концентруватись, аналізувати й знаходити рішення для конкретних задач);
- дифузний (коли ви думаєте водночас про все одразу й ні про що конкретно).
Радіотиша потрібна, коли необхідно зосередитись на чомусь, що вимагає від вас максимальної концентрації. Це коли ви самі створюєте для себе умови, в яких вас ніщо не відволікає від сфокусованої роботи. Бо навіть незначне повідомлення від колег здатне витягнути вас із режиму «потоку», а повернутись у нього займе додаткові 20-30 хвилин.
Ви не мусите бути мультизадачні. Створюйте для себе моменти тиші та усамітнення, щоб виконувати роботу продуктивно.
5. Печивко
Печивко — це приємності, які приносять задоволення та відновлюють ресурс. У кожного вони свої — наприклад, випити чаю, вийти на балкон подихати свіжим повітрям тощо. Знайдіть для себе 10 ресурсних «батарейок», які здатні вас перезарядити після нудної, рутинної чи тривалої роботи, і винагороджуйте себе.
УСІ ЦІ П’ЯТЬ ПРАВИЛ ДОВОЛІ ПРОСТІ Й ВОДНОЧАС ДОПОМАГАЮТЬ НАМ ВИРОБИТИ МАЛЕНЬКУ ЗВИЧКУ ОТРИМУВАТИ ЗАДОВОЛЕННЯ НЕ ЛИШЕ ВІД ПРОКРАСТИНАЦІЇ, А Й ВІД ВИКОНАННЯ ЗАВДАНЬ.
ПІДОЗРЮЮ, ЩО МІЙ ПАРТНЕР АБ’ЮЗЕР. ЯК РОЗПІЗНАТИ АБ’ЮЗ У СТОСУНКАХ І ЩО РОБИТИ
Третина жінок і чверть чоловіків так чи інакше постраждали від аб’юзивних стосунків. Одразу зауважимо: аб’юз – це не обов’язково про рукоприкладство, а часом про образливі жарти чи, здавалося б, невинні заборони.
Ми розповімо, хто такий аб’юзер, як формуються його звички та чи може він змінитися.
Хто такий аб’юзер та як його розпізнати
Як зрозуміти, що стосунки аб’юзивні? Якщо партнер/-ка порушує особисті межі іншого, проявляє жорстокість, принижує і маніпулює – це воно. Прояви фізичної сили – також однозначно аб’юз.
Розпізнати психологічне насилля буває непросто, особливо якщо партнер/-ка займається газлайтингом – у відповідь на звинувачення в образах запевняє, що це здалося або такого взагалі не було. Тиран заперечує свої дії та звинувачує жертву в скоєному («він/вона сам/-а мене спровокував/-ла»). Жертви газлайтингу дійсно починають сумніватися у власній пам’яті і інколи навіть відчувають провину.
Емоційне насильство підступне і повільно з’їдає впевненість і самооцінку. Наслідки є довгостроковими, і на відновлення після нього може піти навіть більше часу, ніж після фізичного насилля.
Насильство включає кидання або ламання речей, ляпаси, штовхання та примусовий секс, шантаж, погрози й маніпуляції.
Фізичному часто передує словесне насильство. У таких стосунках тиран завжди думає, що має рацію, і контролює будь-яку ситуацію. Він може ізолювати свою жертву від друзів та близьких, переконуючи, що так буде краще для неї. А на будь-які образи чи вмовляння реагує агресивно та проявляє лють.
Люди, які стали жертвами аб’юзу, можуть не усвідомлювати, що кривдники відчувають себе безсилими. Вони завжди поводяться впевнено, щоб приховати правду. Єдине, що їх усіх об’єднує, – це мотив мати владу над своєю жертвою. Насправді тирани не відчувають, що мають особисту силу, незалежно від соціального успіху. Для них спілкування повинно завжди бути безпрограшною грою.
Отже, хто такий аб’юзер і як його розпізнати:
Ваш/-а партнер/-ка аб’юзер/-ка, якщо:
- у нього/неї нереальні очікування до ваших стосунків;
- надто недовірливий/-а;
- часто ревнує;
- ображає вас;
- завжди прагне мати рацію і контролювати вас;
- хоче ізолювати вас від друзів і сім’ї;
- гіперчутливий/-а і агресивно реагує на ваші слова і вчинки;
- жорстокий/-а щодо тварин або дітей;
- звинувачує у своїх діях інших.
Навіть якщо вам здається, що все окей, але ви в постійній тривозі у стосунках і не хочете повертатися додому, подумайте – можливо, у ваших стосунках знайшлося місце аб’юзу.
Аб’юзером може бути жінка
Стереотипне виховання дівчаток як миролюбних, які мають все стерпіти й забезпечувати спокій у сім’ї, часто призводить до того, що жінки стають жертвами в аб’юзивних стосунках.
Однак тираном не завжди буває чоловік. Жінки також можуть порушувати особисті межі свого партнера. Вони частіше вдаються до психологічного насилля, бо для них це один із небагатьох способів тиснути на партнера.
Аб’юзерка може у жорсткій формі висловлювати претензії щодо неуспішності свого чоловіка, принижувати його перед близькими за його невдачі. Як і чоловіки, жінки часто можуть використовувати газлайтинг.
Ще однією формою психологічного насильства є ігнорування: іноді жінки перестають розмовляти зі своїми партнерами, коли ображаються на них.
Так само як і чоловіки, жінки-аб’юзери проявляють надмірний контроль та ревність. Вони можуть вимагати телефонувати їм щогодини, панікують, коли партнер затримується навіть на кілька хвилин, забороняють спілкуватися з іншими жінками чи просять відписатися від усіх дівчат у соцмережах. Ці, здавалося б, невинні прохання також є ознаками аб’юзу.
Частіше аб’юзер все ж чоловік
Глибинною причиною є знову ж таки стереотипне виховання. Хлопчику нав’язують думку, що чоловік повинен бути головним, керівником. Деякі чоловіки не знаходять іншого способу, щоб проявити свою домінантність, як аб’юз.
Також деякі батьки вчать своїх синів вирішувати конфлікти за допомогою сили й агресії. Ця звичка може перейти до дорослого життя. Тоді чоловік-аб’юзер може таким чином вимагати від інших задоволення власних потреб, не усвідомлюючи, що порушує їхні межі.
Інфантильний чоловік, який був під гіперопікою батьків, також може транслювати свою життєву стратегію в стосунки й бути аб’юзером. Він звик, що у дитинстві мама чи бабуся готували їжу, прибирали його речі, розв’язували його проблеми. Тоді вже у дорослому віці аб’юзер може за допомогою психологічного насилля вимагати цього від партнерки.
Як боротися з аб’юзером
Тиран видає насилля за турботу чи любов. «Я не дозволяю тобі піти гуляти з друзями, бо хвилююся за тебе». «Я ревную тебе, бо люблю». Тому жертві часто важко одразу розпізнати аб’юз.
Якщо ваш партнер/-ка аб’юзер/-ка, як боротися?
Перше, що порадить вам будь-який психолог, хороший друг, стаття у мережі – піти. Не варто терпіти заради прожитих років, дітей, спільного житла. Немає жодної причини терпіти психологічне і фізичне насилля.
Аб’юзер може користуватися тим, що ви від нього якимось чином залежите й погрожувати вам. Адже залишившись без жертви, він не зможе реалізовувати своє бажання самостверджуватись.
Якщо ви не можете в один момент розірвати стосунки з тираном і вам потрібен на це час, навчіться бачити його маніпуляції та не реагувати на них. Це допоможе вам зберегти своє психологічне здоров’я, поки ви не зможете піти.
Чи може аб’юзер змінитися?
Людина може змінитися тоді, коли сама цього захоче. Якщо тиран не визнає своєї вини, його переконати буде надто складно.
Сподіватися на те, що ви зможете самостійно змінити аб’юзера, не варто. Тиран – це той, хто отримує задоволення від страждань своєї жертви. Такі люди мають травмовану психіку і їм потрібна довготривала робота над собою, а також фахівець, який допоможе змінитися. Тому найчастіше оптимальним варіантом є розірвання токсичних стосунків.
Якщо ви помітили риси аб’юзера в собі, отже час змінюватися. Трохи більше впевненості та поваги до партнера. А щоб результат був стовідсотковим, зверніться до психолога чи психотерапевта.
ЧОМУ МИ ЛЮБИМО НОВОРІЧНІ СВЯТА?
Приємні подарунки, довгоочікувані зустрічі з близькими, яскравий одяг та святковий декор — усе це ми уявляємо, згадуючи новорічні свята.
Зазвичай мозок людини запам’ятовує асоціації, які, як правило, пов’язані з емоційною сферою. Якщо людина в дитинстві спостерігала позитивні ефекти від свят, раділа подарункам, тоді мозок вибудовував асоціацію, що дана ситуація (свято) є позитивною.
Тому напередодні свят нервова система готується до того, щоб отримувати серотонін та ендорфіни, і таким способом людина опиняється у стані очікування. Крім цього, у разі, коли людина зустрічає новорічні свята, більша частина її проблем зникає, і психологічний стан покращується.
Згідно із соціологічними опитуваннями для переважної більшості українців найлюбленішим святом є саме Новий рік. Чому ми його так любимо? Адже це лише умовна дата, число в календарі. Мабуть, у людини існує психологічна потреба в якійсь межі, щоб підбити підсумки, накреслити нові плани.
Кожного нового року нам здається, що і життя починається спочатку, з чистого аркуша, і в цьому новому житті, на новому його аркуші ми також будемо іншими, новими, кращими. Ми обов’язково здійснимо всі свої гарні наміри, виконаємо всі обіцянки, які давали собі та іншим. Якби ж то так!
Новий рік нагадує нам і про плин часу, і про те, як неощадливо ми витрачаємо цю дорогоцінну субстанцію. Його люблять за аполітичність, за те, що він єднає, а не роз’єднує людей. А ще – він повертає нас у дитинство. І кожна, навіть найпрагматичніша людина, чекає від нього дива... робити подарунки людям подобається, мабуть, не менше, ніж їх одержувати. Така вже особливість нашої психіки: нас тішить радість, яку ми приносимо іншим.
Інформаційні матеріали до Всеукраїнської акції
«16 днів проти насильства»
Щорічно в Україні з 25 листопада до 10 грудня включно проводиться Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства» з нагоди відзначення 25 листопада - Міжнародного дня боротьби за ліквідацію насильства над жінками; 1 грудня - Всесвітнього дня боротьби із СНІДом; 2 грудня - Міжнародного дня боротьби за скасування рабства; 6 грудня - річниці з дня «Монреальської різанини»; 10 грудня - Міжнародного дня прав людини.
Метою проведення акції «16 днів проти насильства» є привернення уваги громадськості до актуальної для українського суспільства проблеми подолання насильства в сім’ї, щодо жінок, жорстокого поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми, забезпечення рівних прав жінок і чоловіків та активізація партнерського руху органів державної влади, закладів освіти, громадських організацій до проблем насильства в сім’ї та захисту прав жінок.
Радою Європи спільно з Міністерством освіти і науки України в рамках проєкту Ради Європи «Боротьба з насильством щодо дітей в Україні» було підготовлено та адаптовано інформаційні матеріали, які можуть бути додатковим ресурсом у проведенні заходів до вищевказаних днів, доступні за посиланнями, а саме:
1. Серія із 6-ти навчальних відеоуроків для батьків та дорослих, які працюють з дітьми та для дітей «Батьківство в епоху цифрових технологій»:
1) Захист дітей онлайн https://vimeo.com/464178591;
2) Сексуальний шантаж https://vimeo.com/464179613;
3) Секстинг https://vimeo.com/464177511;
4) Секс-чатинг https://vimeo.com/464176581;
5) Грумінг https://vimeo.com/464181532;
6) Зображення сексуального характеру, що використовуються для помсти https://vimeo.com/464180697.
2. Відеоролик «Почни говорити» для дітей та дорослих щодо попередження сексуальних домагань в спорті. Ролик доступний за посиланням http://vimeo.com/477933967.
3. Відеоролик «Розкажи дорослому, якому довіряєш» щодо попередження сексуального насильства щодо дітей в колі довіри. Ролик доступний за посиланням http://vimeo.com/292080839.
4. Буклет «Дізнайся про свої права в цифровому середовищі» з рекомендаціями Ради Європи щодо поваги, захисту та здійснення прав дитини в цифровому середовищі для дітей та молоді. Буклет доступний за посиланням http://rm.coe.int/leam-about-your-rights-in-a-digital-environment-ukr/1680a052c2.
Всі вищевказані та інші матеріали Проєкту «Боротьба з насильством щодо дітей в Україні» доступні на сайті Міністерства освіти і науки України та Офісу Ради Європи за посиланням https://www.coe.int/uk/web/kyiv/combating-violence-against-children-in-ukraine в розділі «Підвищення обізнаності та запобігання».
ДБАЙТЕ ПРО ІМУНІТЕТ В УМОВАХ КАРАНТИНУ
Сьогодні наше життя переповнене негативними новинами і прогнозами, які пов`язані з епідемією коронавірусу. Особливість нинішньої ситуації в тому, що ми спостерігаємо за її перебігом у соціальних мережах. А отже, автоматично стаємо споживачами часто недостовірної та фейкової інформації. І тоді страх та паніка послаблюють наш імунітет.
Але ж життя триває, і воно вимагає від нас тверезої та адекватної оцінки ситуації.
«Як зберігати спокій і не піддаватися паніці?»- запитаєте ви. Бо ж ситуація, що охопила практично весь світ, не може залишати спокійним нікого. До того ж деякі ЗМІ часто підігрівають емоції людей та не завжди коректно подають інформацію щодо захворювання.
Реакції, що ми бачимо зараз у суспільстві ,— дуже закономірні, адже, коли є загроза життю, про яку застерігають у всьому світі, — це не може не викликати подібної реакції. Такий психологічний тиск ніби “вмикає” наш рептилоїдний мозок (мигдалевидне тіло — ділянка головного мозку, що відповідає за реакцію на виживання, бере участь у формуванні як негативних так позитивних емоцій) і організм людини переходить у стан “бий або втікай!" Запасання продуктами, надмірна роздратованість, страх перед невідомим — це все наслідок проживання стресу та кризової ситуації. Але хай вас не лякає думка про те, що у вас щось не гаразд з психікою! Бо відчувати страх та паніку у такій ситуації — нормально, оскільки це нормальна реакція на ненормальні події!
Перш за все запам'ятайте: стрес - це стан, при якому ви втрачаєте енергетичний заряд. Чим більше стресових факторів, тим нижче рівень енергії. Ні для кого не секрет, що зараз стрес міцно і надовго увійшов в наше життя, ставши постійним супутником сучасної людини Але одним стресом справа не закінчується, з ним ходить і тривога. Насправді переживання почуття тривоги закладено в людину самою природою. Це нормальна (правда, не сильно радісна) емоція, яка допомагає людині забезпечувати свою безпеку у навколишньому світі. З проясненням ситуації або з усуненням причини тривожності це почуття проходить, людина перестає переживати і відчуває себе спокійно.
В теперішній час люди стикаються з тривогою нав'язливою. Досить часто така тривожність переростає згодом у безпричинний страх або ж у справжню паніку. Слід розрізняти здорову, стривоженість і неадекватну, безпричинну тривогу. Здорова тривога (тривожність «за щось», з якогось конкретного приводу) - це завжди нормальне прагнення людини забезпечити або свій комфорт, або позбутися якоїсь конкретної загрози, або (що частіше) - забезпечити собі безпеку. Потрібно сказати, що «безпека» - це не тільки відчуття фізичної захищеності від зовнішньої агресії, це ще і емоційний спокій, відсутність фізичного і ментального дискомфорту. Хорошим показником безпеки є наявність почуття впевненості. Така тривога викликається не страхом, а більшим занепокоєнням щодо майбутніх подій.
Набагато складніша ситуація з пацієнтами з підтвердженим COVID-19. Вони часто мають такі симптоми, як співчуття і образа, самотність і безпорадність, депресія, неспокій і фобія, роздратування і недосипання. У деяких пацієнтів можуть бути напади паніки.
Психологічні дослідження в ізольованих відділеннях показали, що у близько 48% підтверджених пацієнтів з COVID-19 при ранньому надходженні проявився психологічний стрес, в більшості випадків у вигляді емоційної реакції на стрес. Серед критично хворих пацієнтів високий відсоток делірію. Існує навіть повідомлення про енцефаліт, викликаному SARS CoV-2, який привів до психологічних симптомів, таким як втрата свідомості і дратівливість.
– Наразі ліків, які би допомогли вберегти від коронавірусу , на жаль, немає. Та й здоров’я неможна швидко зміцнити.
Тому прислухайтеся до порад лікарів, бережіть здоров’я своє та поважайте оточуючих. Хто вів здоровий спосіб життя і піклувався про власне здоров’я, той або не захворіє, або легко перенесе хворобу. Втім, пам’ятайте: зміцнювати захисні сили свого організму ніколи не пізно. Нові віруси з’являтимуться постійно. Це безкінечний процес і тільки добре тренований, доглянутий організм зможе з ними впоратися. Але над цим треба працювати щоденно. І під час карантину для цього з’являються майже всі потрібні умови. Обмежте зайву їжу та алкоголь, вживайте якомога більше вітамінів, можуть бути навіть аптечні. Краще полівітаміни. Дітям і жінкам після 30 років обов’язкове вживання вітаміну Д. Не забувайте про правильне харчування – це один з найкращих способів захистити свій організм від будь-яких вірусів застуди та грипу.
Нині така ситуація, коли наше здоров’я насамперед у наших руках. Ми маємо врешті не перекладати на когось відповідальність, а стати відповідальними перед собою і суспільством, в якому живемо. Тому маємо виконувати правила поведінки під час карантину. Це допоможе уникнути неконтрольованих масштабів епідемії. Від того, як ми засвоїмо урок сьогодні, залежатиме наше завтра.
Будьте поінформованими, бережіть себе та своїх близьких!
Як пережити ізоляцію?
Загальні джерела стресу у період карантину включають зниження основних видів діяльності, зменшення сенсорних стимулів та соціального залучення; фінансове напруження від неможливості працювати; і відсутність доступу до типових стратегій подолання стресу, таких як відвідування спортзалу, релігійних служб тощо. Та, на щастя, психологічні дослідження вказують на способи управління цими непростими ситуаціями.
1. Обмежте споживання новин.
Важливо отримувати точну та своєчасну інформацію про охорону здоров’я щодо пандемії COVID-19, але масована інформаційна атака та вал ненадійної інформації в засобах масової інформації може призвести до посилення почуття страху та тривоги. Обмежуйте час, проведений у новинах та соціальних медіа та міксуйте його з іншими видами діяльності, не пов'язаними з карантином чи ізоляцією, такими як читання, прослуховування музики чи вивчення нової мови. Надійними джерелами є інформаційні ресурси Всесвітньої організації охорони здоров'я, Міністерства охорони здоров’я України . Зауважте, що новини та ток-шоу часто можуть роздмухувати паніку. Оперуйте цифрами, перевіряйте інформацію та ставтеся критично до джерел з яких до вас доходять данні
2. Створюйте та дотримуйтесь розпорядку дня.
Дотримання розпорядку дня може допомогти дорослим та дітям зберегти почуття впорядкованості та мети у своєму житті, незважаючи на новизну ізоляції та карантину. Намагайтеся включити регулярні щоденні заходи, такі як робота, вправи чи навчання, навіть якщо вони повинні виконуватися віддалено
3. Залишайтеся практично на зв’язку з іншими
Ваша взаємодія віч-на-віч може бути обмеженою, але психологи пропонують використовувати телефонні дзвінки, текстові повідомлення, відео-чат та соціальні мережі для доступу до мереж соціальної підтримки. Якщо вам стає сумно або тривожно, використовуйте ці розмови як можливість обговорити свій досвід і пов'язані емоції. Покладатися на домашніх тварин для емоційної підтримки - це ще один спосіб бути із кимось в контакті. Втім до контактів із тваринами також потрібно ставитися з обачністю та вживати усіх необхідних гігієнічних процедур аби убезпечити себе та пухнастого друга.
4. Ведіть здоровий спосіб життя
Висипайтеся, добре харчуйтеся та займайтеся фізичними вправами у вашому домі, якщо ви маєте для цього можливості. Якщо не маєте – створіть їх. Намагайтеся уникати вживання алкоголю чи наркотиків як способу впоратися зі стресами ізоляції та карантину. При необхідності розгляньте дистанційні варіанти психотерапії. Якщо у вас вже є психолог, зверніться до нього, щоб дізнатися, чи можете ви продовжувати сеанси, використовуючи телефонний зв’язок чи відео-месенжери.
Як не підхопити погану звичку на карантині
Під час карантину, коли майже весь свій час ми проводимо вдома, дуже легко можна піддатися спокусі й підхопити якусь шкідливу звичку. ТОП-10 найпоширеніших звичок, від яких варто утриматися.
- Не дотримуватися режиму дня. Не дивлячись на те, що ми залишаємось вдома, потрібно планувати свій день: робити фізичні вправи, харчуватися за розкладом, працювати й ні в якому разі не проводити весь час у піжамі.
- Порушувати режим сну. Необхідно засинати й прокидатися в однаковий час, адже саме від цього залежить ваша продуктивність, настрій і самопочуття.
- Проводити весь час у ліжку. Почніть свій день з легкої зарядки. Навіть 10-хвилинні вправи допоможуть тримати тіло у тонусі протягом всього дня.
- Неправильно харчуватися. Харчуватися бажано в однаковий час і тільки тоді, коли ви відчуваєте голод. Не їжте занадто швидко й відчувайте задоволення від страви.
- Зловживати алкоголем. У період карантину для когось алкоголь може стати розвагою. Проте пам'ятайте, що він впливає на вашу нервову систему, тому ні в якому разі не зловживайте ним.
- Працювати з ліжка. Щоб залишатися продуктивним і не підпускати до себе депресивні думки, постійно змінюйте картинку, рухайтесь і займайтеся різними видами діяльності.
- Не сприймати карантин серйозно. Потрібно свідомо дотримуватись карантину. Пам'ятайте, що ви несете відповідальність не тільки за себе, але й за своїх близьких і оточуючих.
- Постійно читати новини та панікувати. Читайте лише перевірені джерела й обмежуйте потік інформації. На карантині можна знайти купу занять, які допоможуть заповнити час, принести радість і користь.
- Не прибирати регулярно. Робіть вологе прибирання, обробляйте поверхні антисептиком, слідкуйте за гігієною оселі.
- Уникати контактів із людьми. Дотримуйтесь самоізоляції, проте не забувайте про онлайн-спілкування з друзями, колегами і знайомими.
Як працювати відалено
Коронавірус змусив усіх нас повністю змінити стиль життя. Зокрема, перейти на віддалений режим роботи. Тому ми зібрали для вас поради, як працювати вдома і при цьому залишатися продуктивним, не перепрацьовувати, залишатися на зв’язку з командою і підтримувати одне одного.
Не судіть себе строго. Робота з дому може бути великим викликом. Ви можете відчути самотність, ізольованість, напруження, розчарування. Все нормально. Будь-який перехід вимагає часу, щоб звикнути, тому намагайтеся не бути суворим до себе.
- Робіть заплановані перерви. Спробуйте встановити будильник, щоб вставати і робити розминку щогодини, ходіть по квартирі, спілкуючись по телефону, перейдіть до окремої зони (подалі від комп’ютера) щоб пообідати.
- Захистить свій час. Встановіть певні години, коли ви знаходитесь "в офісі" і спілкуйтеся з колегами, інший час - повністю ваш, і присвячений повсякденним справам та спілкуванню із родиною.
- Відокремте свою робочу зону. Домовтесь з членами сім’ї чи сусідами по кімнаті про години, в які ви працюєте з дому, та про основні правила, яких необхідно дотримуватись в ці години.
- Увімкніть білий шум. Це дійсно допомагає зменшити відволікання шуму навколо вашої робочої зони. Зараз існує багато мобільних додатків, які можна безкоштовно завантажити на комп’ютер чи телефон.
- Приділіть увагу власному комфорту. Облаштуйте своє робоче місце так, щоб вам було зручно — використовуйте зручний стілець та стіл, оберіть місце із достатньою кількістю природнього освітлення, провітрюйте приміщення, де працюєте.